Більшість державних вищих навчальних закладів провадить монолітне навчання, котре триває 5-6 років. Необхідною умовою для отримання вченого звання магістра є написання магістерської праці, а також здача екзамену, який охоплює її захист.

Навчання за спеціальністю триває 3-4 роки і сприяє набуттю звання спеціаліста чи інженера, даючи вступникам можливість додатково отримати освіту на рівні магістра.

Недержавні вищі навчальні заклади переважно пропонують освіту, яка дає лише спеціальність. Однак, декотрі з них пропонують і дипломи магістра, а один з них має право надавати освіту наукового ступеня доктора.

Докторантське навчання (3-4 роки) є розповсюдженим на багатьох відділах вищих державних навчальних закладах. Умовою вступу до них є обов’язкове присвоєння ступеня магістра вступнику. Набуття наукового ступеня доктора є також можливим при умові, що особа, яка навчається у докторантурі, займається викладацькою діяльністю у вищому навчальному закладі протягом кількох років. В обох випадках ступінь є призначеним на підставі прийняття екзаменаційною комісією захищеної дисертації і здачі докторських екзаменів. Ступінь вважається узаконеним радою факультету.

Інституції вищого шкільництва також займаються післядипломною освітою.

Академічний рік

Академічний рік триває 30 навчальних тижнів, приблизно по 30 годин на кожен з них і є поділеним на два семестри:

зимовий семестр (приблизно від 1 жовтня до 15 лютого наступного календарного року.) складається із 15 навчальних тижнів, святкових канікул, зимової екзаменаційної сесії і зимових канікул.
літній семестр (приблизно від16 лютого до 30 вересня) складається із 15 тижнів занять, святкових канікул, літньої сесії і періоду літніх канікул.

Один з місяців літніх канікул, як правило, є призначеним для проведення навчальної професійної практики.

Навчання студентів відбувається у формі лекцій, вправ, семінарів, занять в лабораторіях чи консерваторіях.

Процес прийому на навчання.

Атестат зрілості чи його закордонний аналог, нотаріально засвідчений або визнаний на підставі білатеральної угоди, є обов’язковою умовою прийняття до будь-якого навчального закладу.

Також від іноземних студентів вимагається базові знання польської мови, оскільки не всі інституції вищого шкільництва можуть запропонувати заняття англійською мовою. Інформація цього роду є доступною у кожному вищому навчальному закладі.

Студенти, котрі прагнуть продовжити своє навчання, розпочате за кордоном, у Польщі, зобов’язані надати виписку предметів і оцінок з попереднього місця навчання.

Сенатом навчального закладу, за висновками вчених рад факультетів, будуть встановлені вступні вимоги для кандидатів у конкретних напрямках навчання.

Навчальні програми.

Згідно з постановою про вище шкільництво Головна Рада Вищого Шкільництва окреслює листи офіційних назв навчальних напрямків, доступних у польських навчальних закладах(Додатки І, ІІ). Головна Рада Вищого Шкільництва також встановила мінімальні вимоги щодо програми відносно кожного напрямку навчання під назвою «програмовий мінімум». Програмовий мінімум окреслює вимоги до даного предмету, тривалість його проведення (у годинах і тижнях), а також загальну програму, профіль компетентності вступника й можливі професії, за напрямком яких він навчається. Інтегральною частиною програми вищого професійного чи університетського навчання є написання та захист дипломної роботи (окрім навчання у медичних вишах).

Щоденні програми навчання є опрацьованими навчальними закладами і ухваленими радами факультетів.

Заняття проводяться польською мовою, однак можна вибрати навчання і англійською, а також декотрі програми пропонують навчання іноземними мовами (англійська, французька, німецька). Бюро Міжнародного Визнання і Обміну публікує листи таких програм щорічно.

Навчання у закладах університетського типу можна поділити на два цикли. Перший триває приблизно 3-4 роки, другий – два. Перший цикл забезпечує теоретичними знаннями та базовою практикою у конкретній ділянці знань. Другий цикл дає студентам професійні наукові знання й практичні виробничі навички. Такий цикл закінчується написанням дипломної роботи і здачею дипломного екзамену. У навчальних правах та планах чітко окреслено мінімальний час навчання для кожних циклу та дисципліни. Умовою переведення студента на наступний рік навчання є здача усіх заліків та екзаменів, проведених у попередніх семестрах.

Екзамени (Оцінка студентських досягнень)

Студенти складають екзамени окремо із кожного предмету. Екзамени поділяються на усні й письмові (оцінка відповіді за поставлене запитання, перевірка письмових робіт, чи поєднання обох способів). Екзамени щодо практичної частини переважно складаються із вправ, індивідуального чи групового завдань, демонстрації та оцінення результатів практики.

Щоб закінчити навчальний семестр, студент повинен отримати позитивні оцінки із усіх предметів, вказаних у навчальних планах, а також скласти екзамени із не менш позитивним результатом.

Щоб закінчити академічний рік й перейти до наступного, студент повинен отримати заліки з усіх перерахованих предметів, передбачених навчальними планами вишу у двох семестрах. У певних випадках студенти можуть навчатися за індивідуальним планом навчання, затвердженим радою факультету.

Особи, котрі не здали екзамену з першого разу, мають можливість перездати його у період відробок. Можливою також є перездача екзамену студентом при спеціально створеній комісії. У випадку нездачі такого екзамену відбувається часткове чи повне повторення навчального року.

Кожний навчальний заклад пропонує свою систему оцінювання, однак найпопулярнішою є наступна схема. Деякі виші також використовують так звану систему половинкових оцінок:4+(4,5) і 3+(3,5).

- дуже добрий – 5

- добрий – 4

- достатній – 3

- не достатній – 2(негативна оцінка).

Деякі навчальні заклади окрім традиційних оцінок впроваджують кредитно-модульну системи.

Дипломна робота та дипломний екзамен.

Студенти усіх циклів (професійних і університетських) та напрямків навчання (за винятком студентів медичних вишів) пишуть дипломну роботу, а по її написанню приступають захисту роботи при засіданні екзаменаційної комісії факультету під час проведення дипломного екзамену.

Допуском до дипломного екзамену вважають:

- заліки усіх предметів, практик, навчальних занять та здачі екзаменів, передбачені для кожного напрямку навчання,

- отримання позитивної оцінки за захист дипломної роботи.

У більшості вищих навчальних закладах дипломний екзамен (за винятком навчання у медичних вузах, де написання дипломної роботи не є обов’язковим ) складається з двох частин: екзамен у межах знань, здобутих під час навчання та під час захисту дипломної праці.

Оцінка за такий екзамен виставляється згідно із шкалою оцінювання наведеною вище. Результат навчання складається з наступних елементів:

середній бал, виведений зі всіх оцінок отриманих за весь навчальний процес,
оцінка за дипломну роботу,
оцінка за дипломний екзамен.

В наслідок чого виводиться середній арифметичний бал, який вказується у дипломі. Вище описане виведення середнього балу підсумкової оцінки може бути модифікованим у інших навчальних закладах, згідно до принципів,що є усталеними їх сенатами.

Автор: Ковальчук Ірина