Постійно діючою ланкою в національній системі безперевної освіти є післядипломна освіта, яка забезпечує фахове удосконалення громадян, поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок. Вона забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі здобутого раніше рівня освітньої та професійної підготовки і набутого практичного досвіду та індивідуальне самостійне навчання людини незалежно від віку.

Україна сьогодні має достатньо сформовану мережу навчальних закладів і підрозділів післядипломної освіти.

Основними принципами організації післядипломної освіти є:

• науковість, гуманізація, демократизація, єдність, комплексність, диференціація, інтеграція, безперервність, модульність, індивідуалізація, наскрізність;
• зв'язок з процесом ринкових перетворень, різних форм власності і господарювання;
• орієнтація на актуальні та перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;
• відповідність державним вимогам та освітнім стандартам.

Головною метою післядипломної освіти є:

• задоволення потреб господарського механізму в кваліфікованих кадрах та гнучке реагування на зміни, що відбуваються в суспільстві;
• забезпечення умов для постійного підвищення кваліфікації фахівців, безперервного розвитку потенціалу кожного спеціаліста, його інтелектуального та загальнокультурного рівня, отримання професійно необхідних знань та вмінь;
• забезпечення одержання нової кваліфікації, нової спеціальності на основі раніше здобутої в закладах освіти і досвіду практичної роботи, поглиблення професійних знань та умінь за фахом;
• впровадження гнучкої системи безперервної освіти та самоосвіти громадян, забезпечення освіти дорослих впродовж усього життя.

Сформована в Україні система післядипломної педагогічної освіти характеризується наявністю чіткої організаційної структури, упорядкованої сукупності навчальних закладів та методичних установ, основними функціями яких є удосконалення науково-теоретичної і методичної підготовки, професійної майстерності, розширення загального культурного рівня працівників шкіл, позашкільних закладів та органів управління освітою.

Діюча в Україні система післядипломної педагогічної освіти як комплекс закладів охоплює:  ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 26 обласних , Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти , 19 факультетів підвищення кваліфікації в педагогічних університетах та інститутах, госпрозрахункові центри підвищення кваліфікації педагогічних та керівних кадрі.

Основними напрямами післядипломної педагогічної освіти є:

• освітня діяльність з метою забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• запровадження гнучкої системи безперервної освіти працівників галузі, яка має не меті їх адаптацію до професійної діяльності в умовах швидкої зміни соціально-економічних відносин;
• забезпечення оптимальної періодичності та термінів навчання з урахуванням встановленого порядку атестації фахівців;
• впровадження інноваційних педагогічних технологій та передового вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань управління освітою та безперервної освіти в усіх її ланках;
• розробка базових вимог до освітнього і професійного рівня керівників установ і закладів освіти, методичних працівників, здійснення науково-методичного забезпечення перевірки їх професійної підготовки (тестування, атестація);
• розробка та впровадження різноманітних форм курсової підготовки;
• підготовка наукових, методичних, експертних рекомендацій щодо формування резерву управлінських кадрів освіти та його навчання;
• проведення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з проблем розвитку освіти, участь у виконанні державних, галузевих та регіональних цільових наукових програм, в тому числі за державним замовленням та госпрозрахунковими договорами з установами, навчальними закладами, організаціями;
• виконання умов державного контракту та інших угод на підготовку фахівців з вищою освітою;
• підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів для системи післядипломної освіти;
• надання методичної, інформаційної, консультативної допомоги вищим навчальним закладам I -IV рівнів акредитації; інститутам післядипломної освіти з питань підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів;
• надання платних освітніх, експертних, видавничих, інформаційних та інших послуг.

В сучасних умовах реформування освіти в Україні значне місце відводиться модернізації післядипломної освіти, зокрема педагогічної, яка за визначенням ЮНЕСКО є "короною освіти" і дає можливість кожному фахівцю постійно поновлювати та поглиблювати загальні й фахові знання та вміння. Змінюється стратегія роботи системи післядипломної освіти: навчальні заклади цієї системи поставлені перед необхідністю працювати не стільки на функціонування системи освіти, скільки на її розвиток, що передбачає зміну ретрансляційних завдань на дослідницькі, на виявлення освітніх потреб, вивчення специфіки освітніх процесів в системі післядипломної освіти, участь в розробці регіональних програм розвитку освіти тощо.

У зв'язку з цим система післядипломної педагогічної освіти підлягає реформуванню, зокрема:

• розробці нормативно-правової бази (відсутній Закон про післядипломну освіту, Положення про заклад післядипломної освіти, Положення про ліцензування та акредитацію закладів післядипломної освіти);
• впорядкуванню системи соціальних гарантій і захисту працівників закладів післядипломної освіти(заробітна плата, пенсійне забезпечення, тривалість відпусток тощо);
• методичні рекомендації щодо організації навчального процесу в закладах післядипломної освіти, норми навчального навантаження);
• визначенню статусу закладів післядипломної освіти як вищого навчального закладу;
• підвищенню матеріально-технічної бази закладів післядипломної освіти.

Система післядипломної педагогічної освіти грунтується на концепції безперервної освіти, яка прийнята за стратегічну в усіх цивілізованих країнах світу. Її головними принципами є системність, безперервність, індивідуалізація навчання, фундаменталізація, гуманізація та гуманітаризація освіти.

Система підвищення кваліфікації має ряд переваг у порівнянні з базовою професійною освітою: вона менш інерційна і здатна реагувати на швидкі соціально-економічні і техніко-технологічні умови, має, як правило, безпосередній двосторонній зв'язок із практикою, що дозволяє швидше отримати освітній результат; контингент, що навчається здатний критично оцінювати пропоновані інновації, він може безпосередньо брати участь в їх апробації, розвитку і реалізації.

Система підвищення кваліфікації має ряд особливостей:

• орієнтація на ринок освітніх послуг (обумовлена відсутністю повноцінного державного замовлення);
• збільшення вимог до якості підвищення кваліфікації спеціалістів у зв'язку з необхідністю вирішувати завдання перехідного суспільства в умовах встановлення, виникнення конкурентного середовища і всебільшого розповсюдження надання освітніх послуг.

Шляхи якісних змін змісту, форм і методів післядипломної освіти педагогічних кадрів, на сучасному етапі розвитку, полягають в індивідуалізації навчального процесу за стратегією управління "особистість - суб'єкт управління".

При такому підході проходить зміщення акцентів з передачі нормативного змісту післядипломної освіти на розвиток індивідуальних систем професійних моделей, які включають особистісно-гуманістичну орієнтацію, системне бачення педагогічної реальності, орієнтацію в предметній галузі, знання сучасних педагогічних технологій, зарубіжного та інноваційного досвіду, формування креативних якостей, рефлексивної культури педагогів.