«На роботу - з гордістю, з роботи - з радістю». Це старе гасло й досі не втрачає своєї актуальності і доводить, що вибір професії - один з найважливіших моментів у житті. Щоб не розділити долю багатьох випускників вищих навчальних закладів, які не хочуть і не можуть працювати за спеціальністю, вибору професії необхідно приділити чимало уваги ще у школі.

Як же допомогти підлітку у цей складний доленосний період, які умови необхідні для правильного вибору? Розібратися в цьому читачам «Вечірки» допомагає наш постійний консультант, керівник психологічної служби Дарницького району Тетяна Касьяненко.

Професійна діагностика

Антон Чехов, Олександр Розенбаум, Кузьма Скрябін, Валерій Меладзе - цих людей об'єднує те, що вони досягли успіху,.. працюючи не за фахом. Хто б міг подумати, що популярний виконавець Меладзе навчався у Миколаївському суднобудівному інституті?! І таких прикладів можна навести чимало. Та обрати професію, яка стане справою життя, можна і з першої спроби, переконані психологи.

- Саме навчально-професійна діяльність переважає у старшокласників, - каже Тетяна Касьяненко. - Вона має витіснити все решту на другий план, підліток має сконцентрувати свою увагу на майбутній спеціальності. З 9-го класу шкільні психологи мають розпочати діагностику. Тобто, за допомогою спеціальних анкет та опитувальників визначити, до якої професії має схильність певний учень». Визначивши це, старшокласник знатиме, яким предметам треба приділяти найбільше уваги. Проте, за словами психолога, це не означає, що решта предметів страждатиме від цього: «Якщо учень буде посилено займатися певними дисциплінами - це буде тільки плюс. Як правило, такі діти не втрачають інтерес до навчання». Отож, не буде виникати ситуацій, які б завдали шкоди розвитку особистості дитини, її професійному зростанню.

Але ж існують підлітки, які тривало не можуть визначитися, чим вони хочуть займатися у житті, вони не одразу обирають шлях професійної підготовки. «Причин цьому може бути досить багато, - пояснює психолог. - Наприклад, були якісь проблеми, що затримали процеси самоусвідомлення, самовдосконалення, притаманні підліткам». Слід спрямувати учня у правильне русло та підтримати його.

Головне - батьківська підтримка

Сім'я Володимира - медики у четвертому поколінні. Тому від самого народження Вови усі були переконані, що він продовжить сімейну традицію. Проте хлопець захопився... журналістикою. Батьки не дуже зважали на бажання сина і змусили його вступити до медичного інституту, який він успішно залишив на третьому курсі, вступивши до іншого вузу на омріяну спеціальність. І це - не найгірший приклад із життя. Чомусь, часто думка саме батьків, а не дитини є вирішальною при остаточному виборі професії. Мовляв, підлітки ще нічого не розуміють у житті. Та це саме той випадок, коли життєвий та професійний досвід батьків може виявитися негативним або й зовсім непотрібним. Адже світ динамічно розвивається, змінюється. Крім того, коли вибір професії здійснюється батьками, діти часто не вступають на безкоштовне навчання.

- Для старшокласника головне - це саме підтримка, а не нав'язливі домінуючі погляди, - переконана Тетяна Касьяненко. - Співпраця та партнерство з батьками - ось як мають будуватися стосунки. Вибір майбутньої професії має здійснюватися тільки з урахуванням інтересів дитини». Бо, як стверджують психологи, інколи батьки через своє чадо і авторитарний стиль нав'язування просто задовольняють мрії, які вони колись не змогли здійснити самі. Відбувається підміна понять, дитина стає ніби знаряддям досягнення чиєїсь нездійсненної мети. Така тактика не приведе до успіху. Адже все життя можна присвятити ненависній роботі, так нічого й не досягши. Тому батькам варто замислитися, чи хочуть вони цього для своїх дітей.

Позитивні емоції та свіже повітря

Взагалі, вибір професії, психологічна підготовка до вступу - це дуже копітка робота сім'ї, школи. І батьки, і вчителі мають знайти можливість вислухати дитину, створити можливість для її розвитку, надати необхідну консультацію. «Підліток має відчути, що він цінний, а його вибір - цікавий, важливий і визначальний. Тоді дитина буде готова психологічно», - радить Тетяна Касьяненко. А найголовніше, що необхідно, - це міцне здоров'я, позитивні емоції, які дадуть наснагу на втілення життєвих планів. Тому так важливо дотримуватися правильного режиму.

Режим школяра старшої школи мало чим відрізняється від режиму школяра середньої або молодшої школи: насамперед, особистість повинна задовольнити свої фізіологічні потреби. Це - повноцінне харчування, відпочинок, свіже повітря і здоровий сон. До речі, спати потрібно не менше 8 годин, а особливо цілющий сон - до 11 години вечора. Біологічний годинник людини налаштований на відновлення функцій організму саме у цей період. «Звичайно, існують певні складності в організації режиму старшокласників, - розповідає пані Касьяненко. - Адже вони менше хочуть підпорядковуватися волі дорослих, більше проявляють самостійність, самі визначають спосіб життя і свій розпорядок дня». Щоб підлітку було легше вчитися, порада проста - необхідна зміна видів діяльності. Тобто, навчання має змінювати позашкільна діяльність: гуртки, курси, секції, які підліток обрав сам. Деякі батьки, наприклад, вважають, що не варто займатися спортом, бо від цього страждатиме навчання. Але якщо дитині цікаво, то це тільки посилить бажання мати ще більше успіхів. Якщо ж батьки, наприклад, вирішили, що дитина має займатися музикою, а вона цього не хоче, у такому випадку можуть виникнути проблеми, що негативно позначаться на виборі майбутньої професії, і навіть на успішності у школі.

Що стосується домашнього завдання, то скільки часу йому приділяти - це вирішується індивідуально. Виконання уроків продуктивним буде стільки, скільки це цікаво і наскільки дозволить фізичний стан. Якщо дитина погано почувається, то засвоєння знань може не принести того результату, на який очікують.

Важлива самооцінка

Для продуктивної навчальної діяльності також важливо уникати перевтоми. Тут не існує універсального рецепту, адже тип нервової системи та темпераменту у кожного різні. За допомогою спеціальних тестів можна визначити особливості саме свого організму. «Наприклад, якщо дитина більше холерик, то в неї превалює інтерес до всього, - пояснює пані Касьяненко. - Якщо її спитати щойно викладений матеріал, вона відповість, її не можна захопити зненацька. Якщо ж дитина флегматик, то вона має більш ґрунтовно засвоїти урок, її не можна запитувати одразу. І вчителям, і учням, і батькам варто враховувати такі особливості».

Ще один цікавий момент - характер. Дуже важливо, коли відома самооцінка учня. Якщо в 5-6 класах завищена самооцінка свідчить про благополуччя дитини, то у старшого підлітка це може тягнути за собою певні вади характеру. Це так звані акцентуації, коли та чи інша домінуюча риса може призвести до дисгармонії. Бо ж для підлітків 15-18 років головними є питання «як я себе оцінюю?», «що я можу?», «де моє місце?», «на що я здатен?». Тому самооцінка має бути адекватною. Важливо вчасно помітити проблему та виправити її.